поставлено багато важливих i вiдповiдальних наукових завдань. Не-
має потреби та й можливостi перелiчувати їх всi. Вже самий по
собi вилiт у Космос першого пасажирського мiжпланетного корабля е
величезною науковою подiєю. Наш астроплан являє собою цiлу лабо-
раторiю з безлiччю приладiв для наукових дослiджень у свiтовому
просторi. Що ж ми будемо дослiджувати, вивчати, спитаєте ви. Я
вiдповiм вам: все, починаючи вiд астрономiчних явищ i кiнчаючи
складними фiзичними проблемами, серед яких чи не найголовнiшою є
перевiрка за умов Космосу iснуючих гiпотез про природу та поход-
ження космiчного промiння. Це - в мiжпланетному просторi. А на
самiй Венерi? Певна рiч, у першу чергу - природу i, як ми
сподiваємося, найцiкавiше життя на цiй все ще загадковiй для нас
молодiй планетi, яка вiчно ховає своє обличчя пiд покровом густої
хмарної атмосфери.
Як бачите, наукових завдань у нас дуже багато. Але серед них
є одне, яке має, крiм усього iншого, ще й дуже важливий практич-
ний характер. Вирiшення його допоможе нам покiнчити з без-
жалiсним ворогом всiх металiв Землi - корозiєю. Що це означає? Як
ви знаєте, корозiєю називається руйнування металу пiд рiзними
фiзико-хiмiчними впливами. Iржа на залiзi, зелений окис на мiдi,
матове нашарування на алюмiнiї - все це корозiя. Це невловимий
всюдисущий злодiй, який краде у нас неймовiрну кiлькiсть металiв.
Людство щороку втрачає вiд корозiї близько ЗО мiльйонiв тонн
рiзних металiв. Ми боремося, звичайно, з корозiєю, ми винаходимо
рiзнi тривкi сплави металiв,- з нiкелем, хромом, молiбденом, ва-
надiєм та iншими домiшками. Але всього цього надто мало. Всюдису-
щий злодiй продовжує красти мiльйони тонн металу з нашого госпо-
дарства, вiн пiдстерiгає нас усюди. I ми хочемо остаточно i на-
завжди перемогти його. Як?
Академiк Риндiн уважно подивився на притихлий зал.
- Згадаємо вiдому перiодичну таблицю елементiв великого
росiйського хiмiка Дмитра Iвановича Менделєєва, iм'ям якого пи-
шається наш народ, як красою i славою росiйської науки. I, зга-
давши перiодичну систему Менделєєва, ви одразу помiтите, що вона
закiнчується в її теперiшньому виглядi на елементi номер сто
один, так званому менделевiї.* Нагадаю вам, що вiдносно зовсiм
недавно, ще в серединi нашого сторiччя, таблиця Менделєєва була
значно коротшою, вона закiнчувалася на елементi номер дев'яносто
два, на уранi. Так, так, саме уран був у таблицi останнiм елемен-
том, який вченi до того часу спромоглися вiдкрити i знайти в корi
нашої Землi, у виглядi хiмiчних сполук з iншими елементами. Але
пiсля того наука просунулася вперед широкими i переможними крока-
ми. Ви знаєте, що вона оволодiла
-----------
* Нинi вiдомо 105 елементiв (прим. ред.).
----------- розщепленням атомних ядер, звiльненням атомної
енергiї i створенням нових хiмiчних елементiв. Капiталiсти й аг-
ресори намагалися використати атомну енергiю для вiйни, для руй-
нацiї. Наш свiт, свiт будiвництва комунiзму, поставив атомну
енергiю на службу народовi, його мирним потребам, розвитковi на-
родного господарства. Згадайте, що саме в нашiй країнi, великому
Радянському Союзi, ще в 1954 роцi вперше в свiтi була сконструйо-
вана i збудована електростанцiя, що працювала на атомнiй енергiї.
Ми, радянськi люди, з гордiстю можемо сказати, що великий Радян-
ський Союз першим у свiтi розв'язав проблему мирного використан-
ня гiгантської сили атомної енергiї. Людство пам'ятає, як враже-
ний був хижацький капiталiстичний свiт, коли атомна енергiя поча-
ла покiрно служити нашому мирному соцiалiстичному народному гос-
подарству! Там, в капiталiстичних країнах, вченi винаходили
атомнi, водневi i кобальтовi бомби та атомнi гармати, призначенi
для руйнацiї i масового знищення людей. А у нас, в Радянському
Союзi, наука наполегливо працювала над тим, щоб примусити атомну
енергiю служити народовi, його щастю, його свiтлому майбутньому.
I ми домоглися цього! Атомна енергiя працює на нас на численних
електростанцiях, якi ми широко будували, починаючи з шостої п'я-
тирiчки. З допомогою атомної енергiї ми провадимо велетенське пе-
ретворення природи, змiнюємо карту нашої Батькiвщини. Збудувавши
потужнi атомнi електростанцiї, ми зросили мiльйони гектарiв по-
сушливих земель, а протягом останнiх рокiв здiйснили титанiчну
роботу - повернули назад, на пiвдень, течiю сибiрських рiчок! Але
ви i без мене прекрасно знаєте, як використовується в Радянсько-
му Союзi i народно-демократичних республiках для мирних, творчих
потреб енергiя урану i плутонiю, енергiя термоядерних реакцiй.
Тому повернемося до моєї головної теми, вiд якої я дещо ухилився,
прошу пробачення!
Академiк Риндiн посмiхнувся, почувши, як вiтальним гомоном
вiдповiли йому десятки тисяч слухачiв, що жадiбно ловили кожне
слово його промови.
- Так от, щодо розширення таблицi Менделєєва. Працюючи з
розпадом урану, вченi створили новi хiмiчнi елементи, невiдомi до
того часу людству. Це були: нептунiй, плутонiй, америцiй, кюрiй,
берклiй, калiфорнiй, ейнштейнiй, фермiнiй i, нарештi, менделевiй
- що посiли вiдповiдно з дев'яносто третього по сто перше мiсця в
таблицi великого росiйського вченого. Все це штучно створенi лю-
диною елементи, так званi трансурановi. Дуже важливо вiдзначити,
що цi вiдкриття спростували одне поширене помилкове упередження,
яке довгий час панувало в науцi. Бiльшiсть учених вважала ранiше,
що розширення таблицi Менделєєва за межi урану взагалi неможливе,
бо, мовляв, елементи, важчi вiд урану, не можуть практично iсну-
вати, вони були б надто нестiйкими. Розвиток науки вiдкинув такi
твердження. Вiн примусив скептикiв згадати i по заслузi оцiнити
пророче передбачення самого Менделєєва, який вказував, що вiн
припускає можливiсть розширення його перiодичної системи в бiк
важливих елементiв поза ураном. Який правий був генiальний
росiйський вчений, що проникав своїм гострим поглядом у далеке
майбутнє! Звичайно, серед трансуранових елементiв, створених лю-
диною, виявились i дуже нестiйкi, як, наприклад, нептунiй, перiод
пiврозпаду якого продовжується всього два-три днi. До речi, нага-
даю вам, що перiодом пiврозпаду називається час, протягом якого
розпадається половина атомiв даного елемента. Нептунiй, як бачи-
мо, дуже нестiйкий. Але ж природний елемент радон, який займає в
таблицi Менделєєва вiсiмдесят шосте мiсце й iснує в природi неза-
лежно вiд людини,- ненабагато стiйкiший вiд нептунiю: його перiод
пiврозпаду не триває й чотирьох днiв... А от штучно створений
ученими елемент плутонiй, навпаки, вiдносно дуже стiйкий. Його
перiод пiврозпаду складає двадцять чотири тисячi рокiв,- тодi як
загальновiдомий природний елемент радiй, наприклад, має перiод
пiврозпаду всього в тисячу п'ятсот дев'яносто рокiв! Отож ми пе-
реконуємося, що деякi трансурановi, штучно створенi людиною еле-
менти можуть бути i дуже стiйкими,- в усякому разi для практич-
них потреб людства. Думаю, ви погодитеся, що двадцять чотири ти-
сячi рокiв для нас з вами - строк бiльше нiж достатнiй!..
Академiк Риндiн зачекав, поки по залу прокотився легкий смiх,
викликаний його жартом, i вiв далi:
- Отже, трансурановi елементи штучно створенi людиною. Чи
означає це, що такi елементи нiколи не iснували ранiше в природi?
Безумовно, нi. Цi елементи могли iснувати тодi, коли наша Земля
була значно молодша, коли вони не встигли ще розкластися, зруйну-
ватися. Запам'ятаємо це положення i перейдемо до iнших висновкiв,
чи, якщо хочете, гiпотез. Чому не припустити, що таблицю Мен-
делєєва можна розширити ще далi? Чому не помiркувати про можливе
iснування - в штучному чи природному виглядi - не тiльки трансу-
ранових елементiв вiд дев'яносто третього до ста першого, але й
ще важчих, якi слiд було б умовно назвати надважкими елементами!
Хто вiзьме на себе смiливiсть твердити, що такi надважкi елемен-
ти не iснували колись на нашiй Землi або не iснують i сьогоднi
десь у природi безкрайого Всесвiту?.. Цього твердити не зможе
нiхто. Але чому ж тодi вони невiдомi науцi? Та лише тому, що
подiбнi елементи або самi поступово розпадаються, як нестiйкi (це
стосується радiоактивних елементiв), або, можливо, вони iснують в
надто незначнiй кiлькостi, та до того ще i в неприступних для нас
поки що глибоких сферах земної кулi. Погляньте на цю таблицю!
Яскраво освiтлене зверху прожекторами, над трибуною спустило-
ся велике полотнище, на якому кожен мiг впiзнати знайомi ряди
перiодичної системи елементiв Менделєєва. Але ця таблиця мала де-
що незвичний вигляд. її рiвнi ряди не закiнчувалися менделевiєм,
елементом номер сто один. Нi, пiд першим рядом сьомого перiоду
був проставлений ще додатковий ряд, клiтинки якого були заповненi
умовними номерами. I один з тих номерiв сяяв яскравим червоним
свiтлом: це був номер сто одинадцять. Академiк Риндiн вказував на
нього:
- Дивiться! Ми теоретично продовжили, розширили сьомий ряд
таблицi Менделє-
єва. Якщо вiн iснує, то в ньому, як i в попередньому, має бути
тридцять два елементи. Отож, цей перiод буде закiнчуватися еле-
ментом номер сто вiсiмнадцять, оскiльки починається цей перiод
елементом номер вiсiмдесят сiм, францiєм. Зараз нас не цiкавлять
тi елементи, з яких мусить складатися сьомий перiод. Проте звер-
нiмо увагу на елемент номер сто одинадцять, мiсце якого освiтле-
но червоним свiтлом на таблицi. Яким мусить бути цей елемент? По-
дивiться на початок попереднього пiвперiоду. Там, якраз над
клiтиною нашого невiдомого ще елемента номер сто одинадцять, ви
побачите елемент сiмдесят дев'ять, давно знайоме нам золото! Але
в такому разi - якi припущення можемо ми зробити вiдносно власти-
востей цiкавого для нас елемента номер сто одинадцять? Якщо ми
знаємо основнi принципи побудови таблицi Менделєєва, то нам доз-
волено припустити, що невiдомий елемент номер сто одинадцять бу-
де мати властивостi, подiбнi до властивостей елемента номер
сiмдесят дев'ять - золота. До того ж цi властивостi в новому еле-
ментi можуть бути виявленi навiть значно яскравiше. Ми маємо
пiдстави гадати, що елемент номер сто одинадцять буде не менш, а
ще бiльш благородним металом, нiж золото. Вiн не тiльки сам не
буде пiддаватися корозiї, але зможе облагороджувати й iншi мета-
ли, якщо його додавати до них бодай у незначнiй кiлькостi. Цей
невiдомий ще метал може стати в наших руках чудовою зброєю проти
корозiї. I ми умовно назвали цей незвичайний за своїми властивос-
тями, поки ще iснуючий тiльки в наших припущеннях елемент номер
сто одинадцять - ультразолотом! По залу пролинув тихий гомiн.
Ультразолото! Таємничий, загадковий, невiдомий досi метал! Вiн
надасть всiм iншим металам, як припускає академiк Риндiн, власти-
востей благородного золота - не пiддаватися корозiї!..
- Але виникає складне питання, яке дуже трудно розв'язати:
де ж вiдшукати цей уявлюваний поки що метал, це ультразолото? На
Землi нам досi не пощастило знайти навiть мiзерних його слiдiв.
Якщо ультразолото i є на Землi, то воно, очевидно, ховається вiд
нас десь у глибинах земної кулi, в її найвiддаленiших надрах. До-
бути його звiдти ми поки що не можемо, навiть озброївшись нашою
могутньою сучасною технiкою.
Академiк Риндiн зробив паузу, щоб вiдпити води з склянки, яка
стояла перед ним. Гiгантський силует хитнувся над трибуною. Очi
глядачiв усього свiту стежили за його рухами.
- Дослiдникам не допомогло навiть глибоке, до десяти кiло-
метрiв бурiння. Та воно й зрозумiло, бо - що таке десять кiло-
метрiв у масштабах земної кулi? Мiзерний укол, який не досягає
навiть середнiх шарiв лiтосфери! Тим часом, намагатися вiдшукати
ультразолото, можливо, слiд було б значно глибше, нiж розташованi
в земних надрах джерела магми, що викидають вогняну лаву на по-
